Мишоподібні гризуни та заходи боротьби
В холодну пору року створюються сприятливі умови для розвитку та розмноження мишоподібних гризунів. Шкідники заселяють великі площі сільськогосподарських угідь і створюють загрозу пошкодження посівів зернових культур, ріпаків, багаторічних трав, плодових насаджень.
В області найпоширенішими та найнебезпечнішими є миші — хатня (повсюдно), лісова (у лісах та лісосмугах), польова. Це дрібні гризуни, довжина тіла яких не перевищує 13 см, із довгим, не менш як 2/3 довжини тіла, хвостом і розвиненими вушними раковинами. Харчуються переважно насінням рослин. Значною мірою пошкоджують посіви зернових культур, соняшнику та багаторічних трав. З полівок найбільш поширені й численні сіра (звичайна) та гуртова. Це дрібні гризуни, довжина їхнього тіла — 7–12 см, хвіст коротший за половину довжини тіла, вушна раковина коротка, майже непомітна в хутровому покриві голови. Полівки пошкоджують посіви зернових, багаторічних трав та інших культур, значної шкоди завдають сінокосам та пасовищам. Селяться у посівах, на вигонах, перелогових землях, городах, у молодих посадках та садах. Узимку під снігом харчуються сходами озимих зернових. Одна доросла полівка за добу з'їдає 30-40г зеленої маси. Гуртова поліка за добу з'їдає – в півтора рази більше за свою вагу.
Слід мати на увазі, що мишоподібні володіють надзвичайно високим потенціалом розмноження – протягом 6 місяців за присутності на 1 га 3 жилих колоній з однією батьківською парою полівки сірої в кожній, можна отримати близько 600 особин потомства, здатних знизити врожайність озимих зернових та ріпаку на 30–70%.
Для захисту озимих культур необхідно не тільки систематично обстежувати поля, а й визначати видовий склад мишоподібних гризунів. Визначити його можна за характером пошкодження рослин і розселенням їх у посівах. Ділянки «стриженої» рослинності в полі, де діаметр нір не перевищує 5 см, і у нори затягнуті зелені стебла, є екскременти розміром із рисове зерно, вказують на те, що в угрупованні гризунів переважають сірі полівки. На присутність мишей вказують жилі нори невеликого діаметра, в місцях скупчення гризунів є залишки зерна і насіння, а зелені, соковиті рослини в нори не затягнуті.
У будь-якому випадку боротьбу з гризунами треба здійснювати як у період масового розмноження, та і в період низької чисельності. З утворенням сталого снігового покриву сезон активності прийде у березні і триватиме до травня. В зв’язку з цим, необхідно ретельно обстежити посіви озимини, багаторічних трав, сади та інші угіддя, неорні землі і за наявності 3-5 жилих колоній на гектарі провести боротьбу з гризунами.
Профілактичні заходи: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами в місцях поселення цих шкідників, вчасне збирання врожаю без помітних втрат, своєчасна та якісна оранка, якщо це заплановано у технології грунтообробки господарства, допоможуть не довести ситуацію з польовими гризунами до критичного рівня, коли їх кількість значно перевищує норму.
Родентициди на основі діючих речовин бродіфакум, бромадіолон, флокумафен застосовують, враховуючи видовий склад гризунів на кожному полі, а також пору року. Так, найкращою принадою для мишей, що харчуються насінням рослин, є зерно пшениці; для полівок узимку — лише зерно, проте влітку, у спекотну погоду більш ефективними є соковиті рослинні принади. Однак в окремих випадках (особливо взимку на озимій пшениці з густим і високим травостоєм) ефективність зернової принади у боротьбі проти полівок в окремих випадках може бути дуже низькою, тому що молоді полівки, які народилися взимку, зерном не харчуються і уникають зернової принади. Проти польової миші зернові отруєні принади неефективні, адже польова миша (і лише вона), поїдаючи зерно (зокрема пшеницю), завжди вилущує його, відкидаючи оболонку, що містить у собі найбільше отрути.
Наголошуємо також на екологічній та економічній доцільності застосування біологічного методу боротьби з гризунами.
Заходи захисту слід здійснювати, суворо дотримуючись техніки безпеки, мати посвідчення про право роботи з пестицидами та застосовувати препарати згідно Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, вимог санітарної безпеки, охорони праці та навколишнього середовища.
Державний фітосанітарний інспектор
Головного управління
Держпродспоживслужби в Полтавській області Тетяна Сахно
