РИЗИКИ СТИХІЙНОЇ ТОРГІВЛІ ВЛІТКУ
Законодавством України продаж харчових продуктів дозволяється здійснювати тільки через стаціонарні підприємства торгівлі та через дрібнороздрібну торговельну мережу.
Розміщення даних об’єктів та введення їх в експлуатацію погоджується з відповідними контролюючими організаціями. Харчові продукти і продовольча сировина, які надходять у торговельну мережу, супроводжуються документами, що засвідчують їх якість та безпеку. Відповідальність за дотриманням умов зберігання та реалізації продуктів несуть керівники торгових підприємств.
Що таке стихійна торгівля – це торгівля фізичними особами без відповідних дозвільних документів про якість та безпеку товарів, що реалізуються ними у невстановлених місцях (на вулицях, у дворах, на тротуарах, у скверах, парках, під’їздах) з рук, із землі, без відповідного дозволу на розміщення об’єкта торгівлі. Приватні особи, які реалізують продукцію, не проходять медичних обстежень, і можуть бути носіями небезпечних інфекційних захворювань, таких як туберкульоз, сальмонельоз, дизентерія та інші. При відсутності документів неможливо встановити виробника продукції, умови зберігання і транспортування продукції, термін її придатності до споживання. Часто у місцях стихійної торгівлі реалізують виготовлену у підпільних цехах продукцію, яка представляє високий ризик для здоров`я та життя людей.
З настанням весняно-літнього періоду в рази зростає кількість місць стихійної торгівлі. Цьому сприяє не лише військовий стан та соціально- економічне становище в країні, а й те, що громадяни не замислюються над тим, в якій мірі можна нашкодити здоров,ю якщо харчуватися із стихійних ринків, надаючи перевагу продуктам харчування , які реалізуються із землі, не замислюючись про їх якість , ким та в яких умовах вони виготовлені, де зберігались та як транспортувались . Не зважають покупці і на бруд ,що летить на продукти з вулиці від транспорту та з під ніг перехожих і недооцінюють ризиків покупок у несанкціонованих місцях торгівлі . Споживач ,купуючи їжу на вулиці, бере відповідальність на себе та повинен усвідомлювати її небезпеку для здоров,я, адже контроль з боку держави за незаконною торгівлею жодним чином не здійснюється, якість та свіжість продуктів на стихійних ринках не перевіряють, а це значить, що чим поливали землю ,на якій росла полуниця, які щеплення робили тваринам перед забоєм, з під чого одноразові пляшки ,які іноді збирають на смітниках, в яку налито молоко- невідомо.
Єдине законне місце для торгівлі харчовими продуктами ,крім магазинів- це ринок або торгівельний майданчик. Саме там знаходяться державні лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи , які здійснюють обов,язковий державний ветеринарно- санітарний контроль за якість та безпечністю продукції що реалізується, і надають реалізатору товару експертний висновок установленої форми про придатність чи непридатність товару до вживання. Крім цього, адміністрація ринку має забезпечити продавця холодильними камерами, освітленням, належним прибирання, вчасним вивезенням сміття, боротьбу зі шкідниками Відповідальна особа на ринку не має права надавати торгівельні місця без висновку лабораторії, а фахівець лабораторії в свою чергу відповідає за якість продукції , що пройшла експертизу. Крім цього, реалізатори молока та молочної продукції повинні мати санітарні книжки із записами проходження медичних оглядів та ветеринарні довідки про стан здоров,я тварин.
Це перші кроки до створення безпечного середовища для продажу харчових продуктів, це те чого немає у стихійних місцях торгівлі.
Тож пам,ятаймо, що стихійна торгівля-загроза епідемічного добробуту населення . З метою недопущення виникнення спалахів гострих кишкових інфекцій у жителів вашої громади та припинення поширення осередків стихійної торгівлі, Полтавське РУ ДПСС пропонує не купувати продукти у місцях стихійної торгівлі та рекомендує користуватися послугами лише стаціонарної мережі продуктових магазинів та ринків, бо ваше здоров,я в ваших руках.
Полтавське РУ ГУ ДПСС
