Чи дає період відпустки без збереження заробітної плати під час воєнного стану право на щорічну відпустку?
Статтею 9 Закону України «Про відпустки» передбачено, що до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час, коли:
1) працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада);
2) такому працівнику не виплачувалася заробітна плата у зв’язку з перебуванням у відпустці без збереження заробітної плати, передбаченої статтями 25, 26 Закону України «Про відпустки».
Тривалість відпусток без збереження заробітної плати, які надаються за угодою сторін відповідно до статті 26 Закону України «Про відпустки», обмежена 15 календарними днями на рік.
Разом з тим, особливості трудових відносин у період воєнного стану, не передбачені іншими актами трудового законодавства, визначені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Зокрема, статтею 12 цього Закону передбачено, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону про відпустки.
Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати, яка надається упродовж дії воєнного стану відповідно до статті 26 Закону України «Про відпустки», включається до стажу, який дає право на щорічну основну відпустку.
Із 19.07.2022 р. працівники мають право на новий вид безоплатної відпустки. Так, у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов'язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів. При цьому час перебування у такій відпустці не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Головний державний інспектор Управління
Держпраці у Полтавській області Тетяна ЖОЛОБ
